Поради психолога

Поради психолога учням

щодо підготовки до іспитів та їх складання

1. Коли починаєте готуватися до іспитів, корисно скласти план.

2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вивчати. Не взагалі: «Трохи позаймаюся», а тому що саме сьогодні вивчите, які саме розділи і якого предмету.

3. Звичайно, добре починати, доки не втомилися, доки свіжа голова, із самого тяжкого, з того розділу, що заздалегідь знаєте гірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не «лізе», одним словом – «немає настрою». У такому випадку корисно починати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово втягнетеся і діло піде.

4. Обов’язково слід чергувати роботу й відпочинок, скажімо, 40-хв. занять, після цього 10-хв. перерва. Можна в цей час зробити домашню роботу чи зарядку тощо.

5. Готуючись до іспиту, не треба прагнути того, щоб прочитати і завчити на пам'ять увесь підручник. Корисно повторювати матеріал із конкретних питань. Прочитавши питання, спочатку згадайте й обов’язково стило запишіть усе, що ви знаєте з нього, і лише після цього перевірте себе за підручником.

6. У кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову стисло запишіть зміст усіх питань, що були зроблені в цей день.

7. Готуючись до іспитів, узагалі корисно структурувати матеріал шляхом укладання планів, схем, причому обов’язково потрібно робити це не подумки, а на папері. Така фіксація на папері корисна тому, що при згадуванні, повторенні «про себе» змішуються впізнання і реальне знання, а дізнаватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає відчуття, що ніби знаєш, але коли треба переказати його іншим, сказати в голос, воно кудись «вивітрюється». Саме з цим часто бувають пов’язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам’ятаєте, а починаєте відповідати, і відповідь виходить уривками. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року, готуючись до різних занять. До речі, тоді й до іспитів прийдеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте в позицію людини, що передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що й коли ви відповідаєте в аудиторії чи на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу та навіть деколи безпосередньо при відповіді на іспиті.

8. Відповіді на найбільш важкі питання доцільно повністю, розгорнуто розповісти своїм близьким, другові-будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як вимагається на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе немовби з боку.

9. Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити не можливо і ви ніколи не зможете запам’ятати всього, що вимагається, подумайте про те, скільки з цього предмету ви вже знаєте, на якому етапі ви знаходитеся і скільки вам ще належить попрацювати, що засвоїти весь матеріал. А після цього зосередьтеся на тому, що вам потрібно вивчити, немовби перекинути місточок між тим, що знаєте, і тим, чого не знаєте. Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник на пам'ять, а треба завжди усвідомлювати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте увагу на ключових думках.

10. Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про те, що «провалитеся», навпаки, малюйте в уяві собі картини тріумфу, легкої переможної відповіді. Думки про можливий провал недаремно називають саморуйнівними. Вони не тільки заважають вам готуватися, створюючи постійну напругу і сум’яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж дозволяють вам нічого не робити або робити все, спустивши рукави(навіщо напружуватися, якщо все одно нічого не вийде).

11. За декілька днів до іспиту обов’язково «програйте» в уяві ситуацію іспиту, уявіть собі в усіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, детальніше. Але-увага!-сконцентруйтеся на виборі кращої відповіді, кращої форми поведінки, а не на само руйнівних думках про провал, на власні страхи постарайтеся не звертати уваги: не женіть їх, але й не «зациклюйтеся» на них.

Практичні поради психолога учням як поводитися під час іспиту

1. Узявши екзаменаційний білет, прочитавши завдання на дошці, ознайомтеся з питаннями і починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке хоча б трошки для вас легше.

2. Напишіть приблизний план відповіді олівцем на чистому листі паперу. Складіть список усіх нюансів, яких ви хотіли б торкнутися у своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися не потрібним, це допоможе вам у процесі написання згадати ще які – не будь факти. Якщо вам вдається це зробити, ви відразу відчуваєте деяке полегшення. Ваші нерви заспокояться, голова почне працювати більш ясно і чітко. Ви немовби звільнитеся від нервовості й уся ваша енергія тепер може бути спрямована на відповідь екзаменаційного питання.

3. Скоротіть роботу екзаменатора. Він або вона зарахують у ваш актив, якщо вашу роботу буде легко читати і робити в ній позначки. Зрозумілий і чіткий почерк просто необхідний.

4. Якщо можливо, сформулюйте стислу відповідь на всі питання. Таким чином ви дасте екзаменаторові можливість побачити, що завдання вам зрозуміле і ви маєте правильне уявлення про предмет.

5. Якщо питання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки: тоді екзаменатор зможе швидко проглянути вашу роботу й одразу побачить, що вам є що сказати з кожного пункту.

6. Якщо ви розказуєте про якісь гіпотези або включаєте у сою відповідь дати тих або інших подій, підкресліть їх теж: знання дат відразу кидається в очі екзаменатору.

7. Переконайтеся, що в готовій відповіді є вступ, основа і заключна частина. Якщо ви пишете все, то у вступі треба перерахувати всі проблеми, що ви збираєтеся висвітлити, потім в основній частині треба детально розгорнути всю проблему, а в заключній частині надати своїм думкам завершеності й поставити крапку.